Для мене...
Валерія Долінос
Я випила трохи ігристого... Що б совість з душею очистити... Я маю надію на береги... Я маю надію на пристані... Я випила трохи ігристого... Мене ти вважав безкорисною... Нажаль, ти не принц, не причиста я... Що б бути для мене немислимим, Всьоголиш потрібно без пристрасті Налити у келих ігристості.
2018-01-13 22:42:42
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Валентин Симаргл
Ваші вірші чудові, в них є душа) Це прекрасно 🙂
Відповісти
2018-01-14 15:50:40
1
Валерія Долінос
@Валентин Симаргл , дякую, дуже приємно.
Відповісти
2018-01-17 16:05:45
1
Інші вірші поета
Будь як... Мене він вб'є Ізоляція Де любов
Інші поети
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4999
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2821