Край
Валерія Долінос
Давно пора покласти цьому край, Це не Земля, о люди, Це ж наш Рай, А ми нахабно топчемо його? Ми ріжемо його, П*ємо... Шматками у валізах возимо, Ламаєм, трощим, плюємо, Для чого тоді жити це життя? Завдати болю? Вдарити сильніш? Хтось хоче волю! В когось в руках ніж... Мої моральні виступи, нажаль, безсилі, Бо і сьогодні й завтра і до ниніні, Мораль приходить в мізки в домовині. І ці слова пройдуть повз вуха люду, І я залишуся забута, Але коли настане день розплати, Більше не буде, де і звідки брати! І будуть згадані слова, Молитви будуть литись, як вода. Та не Земля одна у нас єдина, А ти у себе! Ти ж людина!
2018-04-02 20:27:58
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Марина Синьоока-Божок
ДЯКУЮ Вам за цей набат. Маю надію, що його почують. Всього Вам найкращого.🤔
Відповісти
2018-04-02 20:33:30
1
Рыцарь Времени
Цікаво!
Відповісти
2018-04-02 21:12:14
1
Інші вірші поета
Твоя доля Якщо Думки Сесія
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4301
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2654