Ми не ми

Валерія Долінос

Все якость болісно, Все якось тихо й дико, Пече душа в агонії подій, І я сама поставила на лихо, Усе що відкладала в тумбу мрій. Все якось швидко, якось не втямки, Кому й чого я стільки винна, А він один, у мене лиш один, Мій заповітний гриф, який не зникне. Ми довго карти розкладали, То їх жбурнем, то клеїмо шматки, Але те відчуття, як грати, Його мені потрібно зберегти. І час невпинно пише свій сюжет, І вітер по долоні грає Баха, А я будую шестигранний наш намет, Хоча зажди... Це все моя уява. Коли й чого я впала й не встаю? Я як моя душа, тужлива й млява... І ти береш мелодію вогню. І відправляєш нашу мрію саму-саму....

2018-02-01 05:54:34

Інші вірші поета

Егоїзм Де тінь сонця 105 Просила

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

tnhmlkk

@tnhmlkk

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3657

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

3754