Останній

Валерія Долінос

Усе змінилось... Ніхто нікого зовсім не читає... Усі все хочуть чітко й на пряму... Усе зламалось... У хмарках лише «уколені» літають... І ці думки заснути не дають. Зібратися і сісти біля столу, Підняти келих,ну, а може й два... Як це мені до болю, не знайомо... Якась дурня-лише пусті слова. Це, мабуть, все. Шляхи не обирають. І не переч, я правдою пишу. Мене у світу ще ніхто не знає, А світу я про себе й не скажу.

2018-03-01 21:15:57

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Егор Таранин

Круто) 👍

Відповісти

2018-03-05 19:32:41

1

Валерія Долінос

@Егор Таранин велике спасибі)

Відповісти

2018-03-06 18:55:18

1

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5186

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3806