Стереотипи
Валерія Долінос
У всіх тіла, У всіх масивні плечі... Раз кубик, два, Уже їх не злічить... Усі тягають штанги, інші речі, А я до них не йду. Всі люди враз змінились на потворних, І це не жарт, Я все на чистоту. Усі із себе корчать модних... І це, на жаль, не жарт, на жаль, не жарт... Мій біцепс, прес, мої об*єми стегон, Поглянь, поглянь, Це гидко, люди, гей. Я хочу вбити всі стереотипи, І бути як ніхто, Змінити день.
2018-04-13 17:27:31
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Артемій Нахімовский
Чудово!!))
Відповісти
2018-04-13 17:28:53
1
Валерія Долінос
@Артемій Нахімовский дякую
Відповісти
2018-04-13 17:36:36
Подобається
Інші вірші поета
Будь До тебе Кохання- ти моє перше і останнє. Проза
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3904
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3215