Стереотипи
Валерія Долінос
У всіх тіла, У всіх масивні плечі... Раз кубик, два, Уже їх не злічить... Усі тягають штанги, інші речі, А я до них не йду. Всі люди враз змінились на потворних, І це не жарт, Я все на чистоту. Усі із себе корчать модних... І це, на жаль, не жарт, на жаль, не жарт... Мій біцепс, прес, мої об*єми стегон, Поглянь, поглянь, Це гидко, люди, гей. Я хочу вбити всі стереотипи, І бути як ніхто, Змінити день.
2018-04-13 17:27:31
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Артемій Нахімовский
Чудово!!))
Відповісти
2018-04-13 17:28:53
1
Валерія Долінос
@Артемій Нахімовский дякую
Відповісти
2018-04-13 17:36:36
Подобається
Інші вірші поета
Щось Проза Сни На жаль
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Anee Limbu
@anee44444444
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2201
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1530