Зумій
Валерія Долінос
От часом кажуть:«Гей, прийди до себе» Ти проходиш, а там нікого нема. Ти опустиш руки, глянеш в небо... Ще не пізно- та уже дарма... Часто радять бути вільними, не скупитися на почуття, твої рухи повинні бути довільними, такими самими, як твоє життя. Але час не чує слів, він горілиць литить до своєї мети, і якщо ти хочеш бути щасливою, то зумій його зберегти.
2018-02-21 14:23:48
3
0
Інші вірші поета
З контексту Переливання Люди Тікаю
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13364
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4941