Не треба
Я зброєю стану в потрібних руках, І кулі свистітимуть над головами . Коли, мов ножем, я пронизую страх. *** Ми маєм, що маєм, без жалю в очах Повірили- біль, Не повірили- жах. *** І вітер в полоні зухвалих емоцій. Я вже говорила про бій на ножах, Колись ти теж будеш на нашому боці. *** І де той термометер крові і болю? Де взяти пігулку без присмаку сліз? *** Життя, сміючись, називаємо «грою». А сенс розуміємо тільки «колись».
2019-01-05 13:47:39
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Стефанія
ВАУ 😍
Відповісти
2019-01-05 18:46:38
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1453