Воїнам АТО

Валерія Дроздова

Загинув солдат у бою, Йому все одно, що болить, Він воює за країну свою, А що йому ще тут зробить? Вирує тут кров, Емоції вихром киплять, Бо тим, хто на тій стороні Все одно кого убивать. Тут дощ - не іде, Тут град - торохтить, Потрапити в серце солдату, він норовить! Агресор стріляє, агресор лютує, Але нехай знає, що душу його Тепер вже ніщо не врятує. Чому ти не думаєш, злий окупанте, Що в наших бійців є сім'я? А може забув ти, що десь на планеті Існує така ж і твоя? І кожного із бійців, На світі думка трима: Що добро переможе над злом, Що ось-ось закінчиться війна...

2021-02-05 20:21:14

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

https://www.surgebook.com/one_life_/blog/8qmaj9d Це посилання на блог до українського конкурсу для поетів. Правила прості вам задають тему а ви пишете вірш. Проект не мій. Якщо візьмете участь то удачі. Усі подробиці в проекті

Відповісти

2021-04-28 09:36:49

1

Валерія Дроздова

@Сандра Мей , дуже дякую. Неодмінно подивлюся!)))

Відповісти

2021-04-28 09:46:47

1

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

55

10

3164

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5382