Жива

Валерія Дроздова

Не мріяти не можу я Бо мрії — то паливо ракети що в мені А я, повірте, я не можу Прожити ні секунди на Землі Коли вже доберуся до зірок я То напишу тобі одного лиш листа А тім листі єдине слово: "Жива" Так, саме так "жива" Бо там, у космосі безодні мрій Не тягне гравітація на землю Бо вимір тут знайшовся мій Там душний вітер Крила не ламає Повітря вистачить на сотні сторінок Там з грудей падає тяжкий замок Там зайвих звуків не почуєш Там зайвий раз не шелесне зоря Вона мені натхнення подарує Вона моя, навіки вже моя І як надихаюся космосом натхнення І випишу всі з пам'яті слова Я напишу листа тобі нового А у листі старі слова: "Жива" І може там, впустивши в душу спокій І написавши сотні тисяч слів Я повернусь туди Де я без крил Та відгук творчості надовго збережеться Усе життя в душі я пронесу Бажання жити, Жити і творити І я скажу, скажу, що я живу І знаєш, я скажу напевне Що творчості ні краю ні кінця Я буду жити, жити і творити Допоки крутиться планета ця. І зникне все і зникнуть почуття І лиш на жовтому папері залишаться старі слова: "Жива".

2021-05-23 12:55:54

1

0

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16773

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5847