Кошмар?
Да прольётся кровь. Душу раздерёт огония. Когда луна погаснет - Дьявол станет Сатаной! Бездна тёмных фонарей, дверь открытая ключём. Во время лунного затмения- Никто останется с ничем. Наложат снова швы на раны, пёс сорвавшийся с цепи. Челюсти сожмёт, но ты терпи! И я пытаюсь выбраться отсюда, из плохого сна, дорезая самого себя. Страшная тоска, наверное сломает тебя. До последнего куска... только ты и я... Снова землю осветит луна. Глаза увидят тот кошмар, страшнее самой смерти, обман. Сон на яву, и снова отрину его я. Всё отдам! Чтобы увидеть, то что осталось от меня...
2023-04-27 08:09:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9458