Вампір
Іван Леоненко
Тріснута чаша, Зірка, що впала. Попиваючи свіжої крові, стою я в дикому полі. Бачу схід сонця червоного неба. Як лезо бритви, зріз горизонту. Річка тече попливаючи. Я як дурень стою. Пташиними піснями слухаю нині, нема в мене смутку-журби. Вітер віє, тремтять дерева. Ангел стоїть на краю. А я червону рідину попиваю, стою сам з собою говорю... Як же мені бути думаю я. Вморила спрага пригнічуюча. На сонці в мить я займуся, попелом вітер розвіє мене.
2023-04-09 15:47:36
2
0
Інші вірші поета
В путь Печальность? Ворон Скатертина
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2581
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13477