Втікачка
За тиждень до того... 
Малюнки на стіні
За шість днів до того... 
До життєдайного вогника
За п'ять днів до того...
За тиждень до того... 

На день народження батьки подарували Вірочці ноутбук. Справжнього святкового сюрпризу не вийшло, бо напередодні дівчинка, випадково, почула розмову дорослих:

— Ноутбук - восьмирічній дитині?... Це - погана ідея. Їй треба якомого більше гуляти, спілкуватися, розвиватися, а не витріщатися у монітор, — почула Вірочка невдоволений голос бабусі.

— Не хвилюйтеся, Лідіє Миколаївно, якщо добре все організувати, то від цього подарунку буде більше користі, ніж шкоди, — намагався переконати бабусю тато.

Вочевидь марно, бо бабуся продовжувала ще щось казати таким же самим невдоволеним голосом.

Та Вірочку вже не цікавили розмови дорослих. Дівчинка поспіхом набирала у телефоні номер Льошика. Бо хто, як не найкращий друг, першим, по великому-превеликому секрету, має дізнатися радісну новину про ноутбук у подарунок на день народження! 

* * *

В кімнату, де влаштували святковий стіл для дітей, тато нарешті вніс бажаний подарунок. Дзвінкий дитячий гомін стишився. Вірочка щосили старалася удавати здивування від несподіванки. І Льошик, як змовник, дуже силкувався підіграти подружці.

Мама фільмувала ту урочисту подію.

А бабуся стояла на порозі кімнати і посміхалася, спостерігаючи за онукою та її вірним другом.

«От вже артисти», — подумала Лідія Миколоївна, помітивши, що здивування дітей було вдаваним, а от радість — щирою.

І задоволена бабуся пішла на кухню за святковим тортом для малечі.

Льошик, як досвідчений користувач соціальних мереж, допоміг Вірочці дістати ноутбук з сумки і відкрив його.

Іменинниця урочисто натиснула на кнопку включення. І з тієї миті її життя змінилося. Вона стала щасливою власницею омріяного гаджету.

Лідія Іванівна церемонільно внесла в кімнату святковий торт. Але на неї ніхто не звернув увагу.

Вірочкиним гостям було не до десерту. Вони скупчилися навколо Льошика, який впевнено і вправно натискаючи кнопки гаджету, пояснював їх призначення. Кмітливому хлопчику батьки подарували ноутбук ще рік тому. І Вірочкин тато зауважив, що допитливий Льошик за цей час дечому навчився.

Та дітям, все ж таки, довелося відволіктися від електронної цікавинки. Адже у іменинників окрім задоволення отримувати подарунки, є ще і обов'язки. І Вірочка повинна була задмухати вісім запалених свічок і загадати бажання.

29.05.24

© Ірина Велика,
книга «Між Білим та Чорним».
Малюнки на стіні
Коментарі