Березень
Гуляв
Котик
ранком біля свого ґанку.
Мружився Промінчику,
що яскраво сяяв
і Сніжку блискучому,
що повільно
танув...
Ніжачись на сонечку,
Котик задивився,
як Струмок виблискував,
мерехтів,
іскрився.
До водички талої
гомінкою зграєю
Горобці зліталися.
Пурхали,
купалися.
Голосно цвірінькали.
Бійку починали...
І за метушнею
на Котика
мрійливого
зовсім не зважали.
Нахабству спритних Горобців
Котик дивувався.
Щоб забути їх зухвальство
в неба синь
вдивлявся...
Бачив він, як
з Хмарками Вітри танцювали
і котів з пухнастими хвостами
малювали...
Шматочки хмарок впали з неба
на,
вже не міцно сплячу,
Вербу.
Від м'якого дотику вона прокидалась.
І бруньки на тонких вітах
котиками(!) розкривались.
ПтАшки
пісеньку дзвінку
почув Котик у садку.
Він, спочатку,
потихеньку
свою
пісню замурчав.
І, не втримався,
щосили(!)
по-котячі занявчав:
про яскраві Промінці,
про сміливців-Горобців,
І про танучий Сніжок,
про ВербУ і про Струмок,
ВітрІв з Хмарками танок,
ну..., і зовсім трішечки -
про сусідку-кішечку.
На двОрі Котик нагулявся,
наспівався,
нанявчався.
І у настрої веселім
повернувся до оселі.
У цьому радісному стані
і досі він перебуває.
Не спить
і їсти перестав.
На двір біжить
і там співає
про те,
що Березень настав!!!
07.03.23
2023-03-07 10:20:22
3
0