Листопад
Шляхетно-сірим небом Листопада
поважно
сиві Хмари пропливали.
Холодний Дощ додолу тихо падав.
Важкі,
прозоро-чисті
рясні Краплі
(ні, не калюжами(!)),
люстерками ставали.
З нахабства Вітру,
що забув про чемність,
в люстерках
Краплі хвильками тремтіли.
Зухвало Вітер розганяв осінність.
Від подиху його
Дерева тріпотіли...
В легкій дрімоті,
крізь примарні брижі,
в прозоре відображення вдивлялись...
Деревам марились
осінні дивовижі...
Той сон запам'ятати намагались.
Про Вересень
веселий, безтурботний...
Про Жовтень
пишний, теплий і привітний...
Про Листопад -
в поважності самотній,
холодно-стриманий,
і вчинками примітний:
- Мороз невчасно може запросити.
- І з Вітром, і з Дощем товаришує.
- Останнє листя любить посріблити.
- Від Вітру Краплі кригою рятує.
Обурене тремтіння зупинялось.
Краплинки діамантами ставали.
І з неба у люстерка милувались
поважні Хмари
й коси підправляли.
30.11.22
2023-03-28 08:17:31
4
4