Млинці
З далеких мандрів повернувшись,
вмилася талою водою.
Зітканою з хмар і сонця,
підперезалася плахтою.
Під веселий спів пташок
вплела легкі вітри у коси.
І надягла віночок з трав,
огорнутий в ранкові роси.
Причепурившись,
Весна юна почала підготування
до особливого сніданку
зі святковим частуванням.
Весна
оздоблення квітуче
крилом легенько зачепила
і трішки пишної краси
собі до столу прихопила.
Підлетіла під хмаринку,
взяла у дощика краплинку.
Впіймала між густих туманів,
дрібку казкової омани.
У вітерця взяла на втіху
жменьку пустощів і сміху.
Від радості все навкруги
співало,
квітло і буяло.
Там, танцююча Весна,
без міри
щастя назбирала.
Приспівуючи,
все змішала у чарівному чавунці
і в небі на гарячім Сонці
почала пекти...
млинці.
Легкі, пишні, золоті,
з медовим ароматом квітів,
ніби сонечки маленькі,
найсмачніші млинці в світі.
Поспішаючи до неї
з шановливим привітанням,
звідусіль
живе збиралось
на святкове частування:
стрибало,
бігло і летіло,
повзло,
йшло і тупотіло,
тюпало і цокотіло,
пурхало і дріботіло.
Весна щедро пригощала всіх
тією смакотою.
Приправляючи млинці
усмішкою й добротою.
Веселі й ситі
святкували час господарочки-Весни.
А про Зимову скруту й голод
швидко забули ласуни.
Поснідавши,
усі розбіглись,
устрибали, розійшлися,
розповзлися, розлетілись...,
та...,
кмітливі дітлахи
ненадовго залишились...
і пекти
смачні млинці
у доброї Весни навчились.
Люди той секрет весняний бережуть.
Не забувають.
З тих пір
сонцями-млинцями
Весну діти зустрічають.
13.04.23
2023-04-13 17:28:08
4
7