Весна
Холодна й стримана
Зима
упевнена, що недарма
недолюблює Весну -
занадто
життєрадісну.
..........
Дзвінких не чути голосів?..
Квітів не бачити краси?..
Марити у нескінченнім сні...
То - не для юної Весни!
...........
Щоб позбутися
обом
зайвого роздратування,
Зима з Весною,
як уміють,
уникають спілкування.
Коли ж треба нагадати,
що Зимовий час спливає,
Весна
пташок-вістівників
Зимі
тактовно посилає.
Холодна непривітність неба
птахів сміливих не лякає.
Мов, окличники Весни -
Гайвороння чорна зграя
крізь сірі хмари
галасливо
Сонце сонне сповіщає,
щоб яскравІшало(!) ,
бо скоро Весна із мандрів завітає.
Метушливі малі
Плески,
ледь додому прилетіли,
одразу прийнялись до справи,
що Весна їм доручила.
До річок,
що в кризі спали,
дзвінкими зграйками злітались.
І під їх весняний гомін
стрімкі води прокидались.
Посланців-птахів
весняне синє небо обіймає.
Вже навколо спів
Шпаків
переливами лунає.
І дерева під ту пісню
марево Зими скидають.
І весняні ніжні квіти
свої очі розкривають.
З-за обрію курликання
знайоме долинає.
Не журяться
Веселики -
розлуки час минає.
Додому летять з радістю
Журавлі-посли.
Тепло Весни
Веселики
на крилах принесли.
На ВЕсну все чекало.
А вона
без галасу
нАзирцем настала.
З Хмарки теплим Дощиком
землю поливала.
Вплетала квіти в коси.
Веселку фарбувала.
З Сонечком у схованки
в зеленім лісі грала.
За Вітерцем над річками
навздогін літала.
Затишні гніздечка пташками дарувала.
Й солов'їним співом
Літо
зустрічала.
02.03.23
2023-03-02 21:33:49
5
3