Замріяний Листопад
У крихкій блакиті неба
Листопад про літо марив.
Розігнав пухнасті хмари.
І уласкАвлював дерева,
що ніжились в осінніх чарах.
Ранкова тиша кришталева
тужила за пташиним співом.
Бо не бриніли переливи
у знелистяних деревах.
Десь там в заобрійній мандрівці
зграя з тихим сумом лине.
Загубились голосочки...
Тонкі ажурні гілочки
яскраве Сонечко спіймали
і ніжно промінцями грали.
І в напівсонному таночку
золоте листячко кружляло...
... на землю втомлено лягало.
Впліталося в барвистий килим
мереживом тЕпло-пожовклим
і між дерев відпочивало.
Чаклунка Осінь ті листочки
вітерцем розворушила,
закружляла-закрутила.
З землі до неба підхопила...
І ніч похмуру листопадну
зірками з листя освітила.
04.11.23.
2023-11-05 08:46:25
0
1