Зима
З Морозом,
на стрімких Вітрах,
Зима старанна завітала
і на вибагливий свій розсуд
вона хазяйнувати стала.
Змахнувши
крилами легкими,
сніжинки-блистки розсипала
і мерехтливим чорним
шовком
нічне небо застеляла.
З зірок
сяючу кужіль
в невагому нитку пряла
і прозору
органзу
в візерунках тонких ткала.
Витонченою завісой
гаряче Сонечко прикрила,
щоб воно холодним(!) сяйвом
яскраво на сніги світило.
І студеним промінцем
на світанках вишивала -
крихкою срібною
ламЕ
річки сплячі обрамляла.
Вечорами
із Морозом
казкові квіти малювала.
Вишуканою
парчею
в будинках вікна прикрашала.
Блискучий білий
оксамит
з Вітром в небі полоскала
й ним безсонними ночами
дбайливо Землю сповивала.
І дрімаючі дерева
пухкою ковдрою вкривала,
щоб вони,
під спів Хурделиць,
затишно відпочивали.
..................
Коли ж почула,
як Синичка
про ВЕсну дзвінко заспівала-...
... від березневої відлиги
вбрання коштовне рятувала...
... і на стрімких Вітрах,
в безмежні
і невідомі
сині далі,
(під охороною Морозу),
Зима з скарбами
відлітала.
21.02.23
2023-02-26 14:36:32
3
0