Насолодись...

Veronika Yupyn

Насолодись... Насолодись моментом прямо зараз, Злови його, ану давай! Та гарно так його запам'ятай, Щоб не забути вже ніколи. Хай буде вже як треба, Але злови його, злови давай Та загадковий віршик мій читай. Насолодись ним так, насолодись... Й прижми до себе І відчуй... Як цей коштовний діамант Цінніший від усього. Хай буде так, А ти – літай, Розпрости крила й підіймайся. Скільки би вершин не дали здолать, Ти стань на ноги й підіймайся. Хай буде втома Та Вона пройде , Із часом все завжди проходить Як то так кажуть, що дарма Та ти надії не втрачай. Не слухай їх, а слухай серце, Дослухайся й відчуй це все... І лиш тоді продовжи , І насолоджуйся в захват У цей момент такий солодкий, Який із часом вдасться зрозуміть. Та лиш не бійся, а чекай, Хай він до тебе сам спішить. Якщо ти мого віршика не зрозумів, То я відкрию свій секрет, Що головне це все здолать Та пам'ятати що впереді рай. Що після холоду іде завжди тепло, Тому спіши до нього, ану давай. Що після старту завжди фініш Та ти пограй у перегонки й лиш старайся і почекай. Воно прийде усе само по собі А ти лиш добивайся й не здавайсь. ©️ V. Yupyn

2021-01-15 22:26:03

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11995

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2475