Вільне життя...
Виктория Романова
Жоден з нас не має долі, Кожен з нас живе в неволі. Нас закрили в власнім домі, Соц. мережі та контролі. Мама, тато, брат, сестра. Хто з них має право на життя? Вільне, справжнє та без зла? Війни, сльози, страх і ризик, Лиш на цьому світ і виник. Як тепер нам далі бути? Щирість, доброта та чесність. Є в нас намір це здобути, Але далі не пройти. Ідеальність-бездіяльність заважає людям жити. Все! Досить, схаменіться! Краще подумайте й зупиніться. Не можна так існувати, За життя потрібно дякувати. Не здаватись, міркувати, Мріяти й шанувати, Всі проблеми вирішувати, Йти до цілі та пам'ятати: ВСІ МИ ЛЮДИ МАЄМ ПРАВО НА ЖИТТЯ, НА ВОЛЮ ЩЕ Й НА РІВНІСТЬ, І НІЯКА ПРИМІТИВНІСТЬ НЕ ЗМІНИТЬ ЦЮ НАЯВНІСТЬ.
2018-03-24 18:17:35
5
0
Інші категорії
Радісні вірші Соціальні Любовні Гумористичні Вірші до свят Вірші в прозі
Інші поети
H O P E
@hopeless382
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1372
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9547