Бабуся і Батько
            
            Бабусю, моя ти опора, 
Ти змалку мене полюбила
 З тобою раділи ми й сумували Співали, сміялись й росли. 
Ти ніжність мені дарувала 
Зі мною жила кожен день 
І раптом ... біда завітала 
І радість пройшла в небуття.
 І все тоді перекрутилось
 І все тоді - все навпаки. 
Я кожен день з тобою проживала Раділа я із кожним тим теплом. Чому ж так все несправедливо Чому ж ти пішла і пішла 
Чому ж ти не залишилась
 І далі спокійно жила. 
Мій батько - ти станеш крилом Який впасти не дасть у хвилини Коли важко на світі жилось
 А підтримка раптово зникала. 
Ти мій ангел, який на хвилинку Не відпустить маленьку дитинку Ти як мама, що друге крило 
Яке впасти мені не дозволить. 
Я вам вдячна по віку, 
За щирість й тепло 
За ласку і просто турботу. 
За віру, яку пронесу крізь роки 
Та за те - що повік не забуду.
            2018-08-26 18:37:18
            
            
                                                    3
                
                
                
        0