Один лиш день - і все життя
Якось зранку на світанку Хтось прокинувсь з-поза ранку, Тихо очки підійняв І своє життя почав. Мама ніжно обняла, І легенько понесла. Принесла вона до мішки, Поклала вона на ліжко. Це маленьке і тихеньке, Золотеньке янголя. Непомітно линув час, Підростало немовля. Вже само воно співало, Прокидалось й простувало. В мами радощів безмеж. Це дитя її всеж. Ось і садік-дитсадок, Перший друг і недруг теж. Ось і школа - перший клас. Цей дзвінок, учитель, клас. Непомітно линув час. Ось і випуск, ЗНО, Вечір тихий, і кіно. Час прийшов - потрібен вибір: Тракторист чи агроном, Чи шофер чи астронавт, Може вчитель чи філософ. Скільки ж цих професій з роком. Вибір зроблено, пора. Все пройшло, пролинув час. Й до роботи час прийшов. Працював він кожен рік. І пройшло так років 40, Ось і пенсія прийшла, В домі оселилась. І вже цілий день одна, Ця людина прожила. Ну і ось - життя пройшло, Час і відпочити. Все життя таке просте, Все як один день. Якось зранку на світанку, Не прокинувсь з-поза ранку...............
2018-12-25 18:57:32
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1810
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1510