Весна
Весна... На вулиці весна, Вона дарує щастя й небеса, Добро, надію і краплинку суму. Весна - це подих на хвилинку, Це ніби дотик до тепла, Це ніби хусточка в дитини, Яка у мріях пророста. Чому ж ми інколи в житті, Не відчуваємо її? Чому турбуємо ми часто Людей, яких приносять небеса? Вони ж чомусь приходять дуже рідко, Лише тоді, коли вже знають, що потрібні. А ми ж так любимо в ночі, Відчути той нещасний погляд. Їх так багато - і ніби в казці Вони відчують кожен крок. Весна - це ж ніби щастя, Яке дарується в житті. Чому ж ми інколи нещасні? Чому ж не бачимо краси? З нас кожен знає, Кожен вірить, Що прийде час - настане мить І раптом - всі відчуємо добро. Ти думай, вір, надійся, жди - І все настане, Все - повір!!!
2018-08-26 18:29:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4711
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8162