Весна

Вікторія Вакар

Весна... На вулиці весна, Вона дарує щастя й небеса, Добро, надію і краплинку суму. Весна - це подих на хвилинку, Це ніби дотик до тепла, Це ніби хусточка в дитини, Яка у мріях пророста. Чому ж ми інколи в житті, Не відчуваємо її? Чому турбуємо ми часто Людей, яких приносять небеса? Вони ж чомусь приходять дуже рідко, Лише тоді, коли вже знають, що потрібні. А ми ж так любимо в ночі, Відчути той нещасний погляд. Їх так багато - і ніби в казці Вони відчують кожен крок. Весна - це ж ніби щастя, Яке дарується в житті. Чому ж ми інколи нещасні? Чому ж не бачимо краси? З нас кожен знає, Кожен вірить, Що прийде час - настане мить І раптом - всі відчуємо добро. Ти думай, вір, надійся, жди - І все настане, Все - повір!!!

2018-08-26 18:29:44

3

0

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9111

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2151