Весна

Вікторія Вакар

Весна... На вулиці весна, Вона дарує щастя й небеса, Добро, надію і краплинку суму. Весна - це подих на хвилинку, Це ніби дотик до тепла, Це ніби хусточка в дитини, Яка у мріях пророста. Чому ж ми інколи в житті, Не відчуваємо її? Чому турбуємо ми часто Людей, яких приносять небеса? Вони ж чомусь приходять дуже рідко, Лише тоді, коли вже знають, що потрібні. А ми ж так любимо в ночі, Відчути той нещасний погляд. Їх так багато - і ніби в казці Вони відчують кожен крок. Весна - це ж ніби щастя, Яке дарується в житті. Чому ж ми інколи нещасні? Чому ж не бачимо краси? З нас кожен знає, Кожен вірить, Що прийде час - настане мить І раптом - всі відчуємо добро. Ти думай, вір, надійся, жди - І все настане, Все - повір!!!

2018-08-26 18:29:44

Інші вірші поета

Святий Миколай Зима Україна Один лиш день - і все життя

Інші поети

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Мілена_Мі

@milena_mi

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5086

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5928