Долоня
Летіла долоня, Об щоку зачепилась. Я плакала , вмилась, Та не змирилась. Ми часто сварились, Та ніколи не бились, А тут я кров'ю вмилась. До землі опустилась. Просила ,молилась, Та ти ногами продовжив , А потім спинився, і навіть не глянув. Гуляла буря в голові, А душа помсти вимагала. Лиш серце спинитись благало.
2018-05-21 20:21:15
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8825
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2552