Я птах
Вікторія Прохоренко
Я птах лише маленький. Я знаю, Що ти Бог мій. Та маю право точно, Жити. І це я точно знаю. Змахну крилами двома, І я у небі. Це мої простори: Хмари й синє небо. Нема тут ні друзів ні ворогів. Кожен тут живе "сьогодні"!
2018-10-08 14:59:20
10
0
Інші вірші поета
Коли Захмеліла Життя минуле на замок замкнула Подруга
Інші поети
Popo Line
@POPOLINE
Сергій Яремчук
@sergey_yaremchuk28
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1449
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1613