Нічна пора
Нічна пора відкрила думи,
Та є проблема в тім одна,
Вони щось зовсім нехороші
Розруха й гнів панують там.
Як раптом, одна ясна, прозора думка,
Протиснулась туди на мить.
Шкода, що сенсу в ній нема,
Із нею впоралась журба.
І ось у гості знов приходить смуток,
Та каже, що він тепер надовго тут,
Ти хочеш взяти й опустити руки,
І бачиш лиш найгірше в цьому.
І звісно, щастя в цьому мало,
Та що там мало - його і близько не було.
Один за одним гаснуть промені надії, Згорають теплі спогади і мрії,
Добро - заміщується злом.
А далі буде тільки гірше,
Ти маєш себе в руки взяти,
Й знов, згадати тих, хто був тобі найближчим
І залишається з тобою, наперекір всьому
Якщо таких немає,
Чи може їм завдячуєш цей жах,
То знай, вони були несправжні,
А справжніх варто почекать.
Тож встань з колін
І глянь страхам у вічі.
Одним лиш поглядом ти проженеш їх геть,
Розруха, смуток, відчай - підуть за ними теж.
Хтось скаже, що це не просто так,
Що ніби все це неможливо,
Та ти лишень повір мені,
Якщо ти маєш відповідний настрій,
То зможеш впоратися з усім!
2020-07-03 12:27:58
9
0