Раз і назавжди
Увірвалась ти в моє життя спонтанно Та знай, що я цьому лиш рад, Зізнаюсь чесно, це було нежданно, Та ти мене все ж покохала Я й мріяти не міг про тебе, Та доля разом нас звела І серце моє знову сяє – Бо я знайшов своє "котя" Хоч ми знайомі і не довго, Та вибач ти мене за все. Я вже повівся як придурок І ледь не загубив тебе. Та серце твоє не обдуриш, Воно відчуло щире каяття Підтримало мене, й відтоді Все йде у нас лиш на ура. Бажаю я, майбутнє мати спільне Де будемо лиш ти і я, Й не стане часу для буття. Тому що ти - моє життя.
2020-03-05 13:19:26
8
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2376
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045