***
Крик душі мого життя, Непевності момент. Терпіння, гнів та зубожіння, Творить плоть мою та кров. Той крик луною йде, А я за ним ходою ницою простою. Чи пощастить мені сьогодні, Тішу думкою себе. Страху не маю в серці зовсім, Тільки лінь у груди жме. Піднятись важко, Тому я вже стільки років йду на дно. Правда б'є у душу камнем, Кров в моїх словах все червоніє, Ллється на моїх братів сестер. Розіпнусь серед дороги, Щоб не бачити своїх страждань.
2023-10-25 22:19:32
1
0
Інші поети
Baby_17
@Baby_17
Neha
@neha_09
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2487
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5017