***
Крик душі мого життя, Непевності момент. Терпіння, гнів та зубожіння, Творить плоть мою та кров. Той крик луною йде, А я за ним ходою ницою простою. Чи пощастить мені сьогодні, Тішу думкою себе. Страху не маю в серці зовсім, Тільки лінь у груди жме. Піднятись важко, Тому я вже стільки років йду на дно. Правда б'є у душу камнем, Кров в моїх словах все червоніє, Ллється на моїх братів сестер. Розіпнусь серед дороги, Щоб не бачити своїх страждань.
2023-10-25 22:19:32
1
0
Інші поети
Napsugar_Official
@Napsugar_Official
Asker Nerys
@Asker_Nerys
William
@_WILLYY_
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7746
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4135