***
Дивлюсь на зорі, А мені відповідають поглядом безмежним. Часом хочеться дістатися до них. Тоді душа моя реве від болю Яка серце ріже на шматки. Стою я на землі, А вони дивляться лишень на мене. Блукати там серед галактик, Серед планет далеких Та думати лишень про них. Опустити всі свої тривоги Та підняти почуття любові. Поринути у їх безодню, Значить з ними бути назавжди. Я уже давно люблю оці світи, Які глузуючи із мене закохують мене завжди. І знову відчуваю їх сяйво на своїх вустах. Хотілось про них забути, Щоб не відчувати цю печаль.
2023-10-16 21:17:12
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1782
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1999