Я живу не так багато на цьому світі, але навіть за мої короткі 18 років, я зміг винести певну правду для себе з цього світу. По сьогодні я залишаюсь сліпим в багатьох речах, і те що я вважаю правильним чи безглуздим було закладено в мою свідомість ще до того як я народився. Те ким я став та стану, повністю залежить від того, хто мене оточував чи оточуватиме, та до яких дій вони мене спонукали чи спонукатимуть. В свою чергу це відноситься й до них. Ми замислюємось над багатьма питаннями кожного дня, ну принаймні я. Основне над чим ми думаємо це є їжа, вода, сон, розмноження. Це примітивні речі такі собі рудименти нашої тваринної подоби. Інстинкти які не дають нам померти та які нас спонукають до продовження роду. За ними йдуть як багато хто знає духовні, нематеріальні як це зараз називають речі. Вони були на початку історії людини так і залишаються до сих пір. Еволюція дала людині дуже багато цікавих речей розум, психіку, емоції, .Вони дуже складні це не якийсь примітивний біль чи дискомфорт, це дуже глибокі відчуття. Мені все це здається не логічним. Чому природа має таку функцію, наділяти нас розумом? В холодному та нерозумному світі з’являється розумна матерія. Яка думає тобто знає що існує. Вона підкоряється тим же фізичним правилам що і камінь в морі чи зірка в небі. Хоча вони самі по собі ніщо. Просто певна причина чогось, як і ми. На стику цього несвідомого та свідомого в людині утворюється особистість а можливо і душа. Яка може керуватися як і тим так і тим. Матеріальна частина керується інстинктами, основними бажаннями, а свідома частина? Складними інстинктами? Тут і виходить головний герой нашої історії. Віра. Вона є наслідком того що ми відчуваємо і мислимо. Віра це здатність вважати щось за істину. А істина це закон те що існує насправді. Якщо людину позбавити примітивного начала вона перестане вірити у землю під ногами чи навіть у себе саму, згадайте розповіді про голод своїх дідусь бабусь. Як тоді люди божеволіли. Так само і навпаки позбавивши людину здатності мислити вона неминуче перетвориться в овоч. Віра дуже важлива для людини.

Я тут переписав частину свого нового твору. Якщо вам цікаво. Навіть якщо не цікаво то прочитайте, думаю я написав дещо геніальне https://www.surgebook.com/VolodymyrDmytrenko/book/tvori/za-mezheyu-1/edit

В кожної людини є те, що вона може робити ліпше з поміж всіх інших діл. Моя найбільш виразна характеристика це лінь. Я не найлінивіший, але якщо порівняти всі мої хороші чи погані якості, лінь займає одну з самих сильних позицій. Складні інтелектуально та незнайомі речі мені саме найбільше тяжко робити. Навчання, пошук роботи, фінанси. Я краще оберу знайомий тяжчий шлях, ніж буду продумувати план який виведе мене на більш легку дорогу. Я ніколи не міг заснути вчасно, бо мене турбувало закінчення дня. Я що сили хочу потратити день на якісь безглузді справи. Я завжди розумів свої вади, але з часом збагнув що в такі моменти ледарства я їх прекрасно забуваю. В чому ж проблема? Від цього ж залежить моє життя. Чому деякі прикладають зусилля, а інші ні? Можливо я просто не знайшов те чим би хотів зайнятись в житті? Можливо деяким людям просто не дано? Як безглуздо. Повний ідіотизм позбавлений логіки. І саме головне я й надалі буду байдикувати поки не помру… АХААХХА