Două inimi s-au întâlnit...

Volontir Dmitrii

Două inimi s-au întâlnit... (versuri de Volontir Dumitru) Două inimi s-au întâlnit cu aceeași veste De parcă tot acea întâmplare le-a menit Să-și amintească durererile cu-ndurare Și de lacrimile ce-au șters amorul zugrăvit. -Oare mai sunt în inima ta? Cu sarcasm m-ai întrebat... Dar n-ai întrebat cum ia fost fără tine Atunci când cerul gol i se părea Și când îți spuneam Tu nu mă credeai pe mine. Inima ta altar mi-a fost Pentru ea sufletul am răstignit Dorul adâncu-i străbătea Și ca o inimă să fie - a mea a murit Așteptând învierea-n pieptul tău S-audă șoapta blândă: Te voi iubi mereu... Da, asta a fost inima mea Ce zace acuma pierdută-n credință... Care chiar poți și s-o urăști Nu mai simte nimic din tot ce e suferință. Un univers de gânduri am creat cu tine La tot ce e mai frumos am sperat degeaba Astăzi nu-i nici locul unde-a stat S-a topit și-n gândul tău Așa precum primăvara zăpada... Din tot ce era mai frumos pe lume Mă atrăgea privirea ta... Din tot ce-mi părea mai trist A fost lăcrimioara ta...

2019-03-16 22:47:58

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12306

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2007