Горить і шматує в середині
Горю , горю, Чорт забирай, палаю. Душа летить Куди ? Не знаю ... Вогонь крізь груди вже шкварчить... Чому , чому воно болить ? Те серце прокляте моє. Невже любові лезо Пізнає ? Воно є гостре, із зубами, Що дико плоть мою рубає Шматує , Рве, Перевертає, Нема спокою мені... Мов лебідь в клітці загниває Мій розум крижаний, Що так мене усі беріг роки. Метелики в животі ? О ні , то справжні ,кляті упирі Що вп'ялись в душу Сердце груди рвуть Кістки ламають... Я спать не можу, Бо сам ті рани розгризать Допомагаю...
2020-07-12 21:06:06
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Яна Войвич
Дуже чуттєво! Пройнялась до глибини душі!
Відповісти
2020-09-06 13:28:12
1
Aleksandr Bilogura
Відповісти
2020-11-17 20:58:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12937
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3336