У часопросторі карантину
(18+)
У часопросторі карантинну… Я шукав стежку розмиту дощем… Бруд хапав своїми руками І кричав від розчарування… Вітер стирав мої вуста та щоки З ліктів росли квіти… З клітки мого черепа виривався птах… Чорний журавель. У грудях палало вогнище, Що плавило мою плоть разом з кістками. Зі спини, з смачним хрускотом росли крила… Не мої. Не пухкі. Мов мокре ганчір’я, гострі, мов льодоруби… Що зі мною ? Чим викликано таке пекло ? Горло наповнювали бджоли Їх гудіння зводило з розуму… Це є мука ? Це є необхідне страждання грішної плоті ? Страждання які допомагають зрозуміти Красу світу цього ? Скутий всім цим бісовим ланцюгом Провалився Під кригу У воду Все глибше і глибше… Крила затріпотіли. Вогонь у грудях не шкварчить. Бджоли виздихали. Дно. Птах не встиг покинути своєї мозкової клітки. Тихше, тихше… Смерть ? Мить і я лежу в лузі. Ніч. Зорі. Цвіркуни та коники. Фіть, фіть. Цок, цок, гук, гук… Тіло моє вільне. Кричу сука, кричу бляха…та пішло все на … Вже не знаю чого хоче моє грішне тіло, До чого лине моя хвора свідомість… Мої груди розірвані, а з них линуть кроваві метелики… Ще, хочу ще болю… Рвіть мою плоть, смокчить усю кров, дайте свідомості свободу… Хочу свободи, волі! Сука!, сука! А що то є воля ? Що таке в біса воля ? Хто небуть скажіть мені, що робити ? Я заплутався… Мені не вистачає досвіду. Бракує почуттів… Не вірю собі… своїй наївності. Ні, йдіть всі до біса з повчаннями. Хочу побути один. А може лише думаю, що хочу, Щоб навмисно хтось врятував… Тішусь. Тішусь. Тішусь…
2020-12-08 10:57:28
7
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3171
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8215