Сірничок
Aleksandr Bilogura
Тлію Чорніє дерев'яне тіло Зміг! Запалив! Я їх запалив... Ну і що, що сам перегорів... Ну і що... Димлюсь на мокрій бруківці Пройшло вже сотні ніг Таких як я тисячі в коробці кричать: Вогню , вогню , вогню... У всіх призначення одне: Інших запалити , самому перегоріть... Та в темряві тихенько тліть ...
2021-12-17 12:39:24
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Aleksandr Bilogura
@просто веселка дякую )
Відповісти
2021-12-17 16:44:53
Подобається
Aleksandr Bilogura
@Олена Терещенко о , справді схоже , завжди було цікаво , як у творчості людей з різних країн або часів виникають схожі мотиви )
Відповісти
2021-12-17 16:46:02
1
Aleksandr Bilogura
@Олена Терещенко дякую )
Відповісти
2021-12-17 16:46:11
Подобається
Інші вірші поета
Я жертва чи мисливець ? Вільна мелодія 3 година ночі Без цукру, але з медом
Інші поети
Emily Mcbroom
@Lol_books
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2217
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2472