Сірничок
Aleksandr Bilogura
Тлію Чорніє дерев'яне тіло Зміг! Запалив! Я їх запалив... Ну і що, що сам перегорів... Ну і що... Димлюсь на мокрій бруківці Пройшло вже сотні ніг Таких як я тисячі в коробці кричать: Вогню , вогню , вогню... У всіх призначення одне: Інших запалити , самому перегоріть... Та в темряві тихенько тліть ...
2021-12-17 12:39:24
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Aleksandr Bilogura
@просто веселка дякую )
Відповісти
2021-12-17 16:44:53
Подобається
Aleksandr Bilogura
@Олена Терещенко о , справді схоже , завжди було цікаво , як у творчості людей з різних країн або часів виникають схожі мотиви )
Відповісти
2021-12-17 16:46:02
1
Aleksandr Bilogura
@Олена Терещенко дякую )
Відповісти
2021-12-17 16:46:11
Подобається
Інші вірші поета
Я жертва чи мисливець ? Лис Я усмішку приклею Вільна мелодія
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1522
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2162