Сірничок
Aleksandr Bilogura
Тлію Чорніє дерев'яне тіло Зміг! Запалив! Я їх запалив... Ну і що, що сам перегорів... Ну і що... Димлюсь на мокрій бруківці Пройшло вже сотні ніг Таких як я тисячі в коробці кричать: Вогню , вогню , вогню... У всіх призначення одне: Інших запалити , самому перегоріть... Та в темряві тихенько тліть ...
2021-12-17 12:39:24
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Aleksandr Bilogura
@просто веселка дякую )
Відповісти
2021-12-17 16:44:53
Подобається
Aleksandr Bilogura
@Олена Терещенко о , справді схоже , завжди було цікаво , як у творчості людей з різних країн або часів виникають схожі мотиви )
Відповісти
2021-12-17 16:46:02
1
Aleksandr Bilogura
@Олена Терещенко дякую )
Відповісти
2021-12-17 16:46:11
Подобається
Інші вірші поета
"Я тут..." Я жертва чи мисливець ? Шкарпетки Я усмішку приклею
Інші поети
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Marry_Noverry
@Marry_Noverry
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1821
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4238