Лис
Гниє душа у лиса І очі як в нарциса Та знав би хто його звірину суть Він сам вже ладен себе згризти Звершити самосуд У всіх казках небажаний він гість Бо персонажів ладен з'їсть Та що робить, така вже йому роль Хитрець ,спокусник ,словом - антигерой Та чи хоче лис щось в собі змінить ? О ні. Він мусить бути тим, ким є Бо так заведено в звіринім світі Вполюєш ти , або згризуть тебе Тож хоч , не хоч А бути треба хитромудрим А ще прудким та волелюбним Щоб хвіст рудий , пухнатий Не вхопила, яка дурна собака Або стрілець пихатий Ніхто ж не хоче втрачати свою сраку! Та хтось герой , улюбленець мільйонів А лис усім - завжди є ворог та порушник всіх законів
2021-11-29 23:47:29
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2367
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12137