Лис
Aleksandr Bilogura
Гниє душа у лиса І очі як в нарциса Та знав би хто його звірину суть Він сам вже ладен себе згризти Звершити самосуд У всіх казках небажаний він гість Бо персонажів ладен з'їсть Та що робить, така вже йому роль Хитрець ,спокусник ,словом - антигерой Та чи хоче лис щось в собі змінить ? О ні. Він мусить бути тим, ким є Бо так заведено в звіринім світі Вполюєш ти , або згризуть тебе Тож хоч , не хоч А бути треба хитромудрим А ще прудким та волелюбним Щоб хвіст рудий , пухнатий Не вхопила, яка дурна собака Або стрілець пихатий Ніхто ж не хоче втрачати свою сраку! Та хтось герой , улюбленець мільйонів А лис усім - завжди є ворог та порушник всіх законів
2021-11-29 23:47:29
4
0
Інші вірші поета
Начерк Я усмішку приклею Новина Печиво
Інші поети
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6399
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5740