Я хочу...
Aleksandr Bilogura
Я хочу щоб серце з'їли собаки Щоб очі видрали сови Щоб тіло розтягли кудлаті вовки По всій видноколі В нічній тишині монотонній Дзень. То спали окови Бажаю. Щоб скрипалі порвали три струни На моїй безіменній могилі На якій вибито буде кров'ю "Вірив у диво" Хай янголи мокрими крилами тріпочуть, Відгонять душу мою до жару Де Диявол регоче Хай дощ розмиє кістки і шматки моєї нікчемної плоті Язик спліснявіє у роті А руки , що завзято тримали чорнильне перо, Зламають кожен із власних пальців , мов старезне фоно Хай імені мого не визнає Бог Таким має бути мій епілог Вогонь хай зжере усе , що було створене мною... Кінець драматичної ролі... Однак , все рятують мене твої теплі долоні...
2021-05-31 07:45:27
5
0
Інші вірші поета
Сірничок Я жертва чи мисливець ? Горить і шматує в середині Замальовка ночі
Інші поети
Наталі
@thumbelina_natali
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2349
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12164