Я хочу...
Aleksandr Bilogura
Я хочу щоб серце з'їли собаки Щоб очі видрали сови Щоб тіло розтягли кудлаті вовки По всій видноколі В нічній тишині монотонній Дзень. То спали окови Бажаю. Щоб скрипалі порвали три струни На моїй безіменній могилі На якій вибито буде кров'ю "Вірив у диво" Хай янголи мокрими крилами тріпочуть, Відгонять душу мою до жару Де Диявол регоче Хай дощ розмиє кістки і шматки моєї нікчемної плоті Язик спліснявіє у роті А руки , що завзято тримали чорнильне перо, Зламають кожен із власних пальців , мов старезне фоно Хай імені мого не визнає Бог Таким має бути мій епілог Вогонь хай зжере усе , що було створене мною... Кінець драматичної ролі... Однак , все рятують мене твої теплі долоні...
2021-05-31 07:45:27
5
0
Інші вірші поета
Без цукру, але з медом Новина Замальовка ночі Я усмішку приклею
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4179
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4918