Я хочу...

Aleksandr Bilogura

Я хочу щоб серце з'їли собаки Щоб очі видрали сови Щоб тіло розтягли кудлаті вовки По всій видноколі В нічній тишині монотонній Дзень. То спали окови Бажаю. Щоб скрипалі порвали три струни На моїй безіменній могилі На якій вибито буде кров'ю "Вірив у диво" Хай янголи мокрими крилами тріпочуть, Відгонять душу мою до жару Де Диявол регоче Хай дощ розмиє кістки і шматки моєї нікчемної плоті Язик спліснявіє у роті А руки , що завзято тримали чорнильне перо, Зламають кожен із власних пальців , мов старезне фоно Хай імені мого не визнає Бог Таким має бути мій епілог Вогонь хай зжере усе , що було створене мною... Кінець драматичної ролі... Однак , все рятують мене твої теплі долоні...

2021-05-31 07:45:27

Інші вірші поета

Начерк Печиво Банальна собі осінь З нею...

Інші поети

Kotik

@VericoKun

JENOVA JACKSON CHASE

@PercabethNewt

Надин

@mindmap

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4478

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4600