Дівчина із місяця
Ти дівчина із місяця Панянка ночі ! Чому ти маєш бліде лице ? Чому сумують твої очі ? На вигляд ти весела Безтурботна , мов із косичками дівча І усміх вуст твоїх широкий однак немає в них життя. Про гіркоту сліз твої знає лиш срібний Молодик Але йому не довіряєш В пітьмі нічній Колись він зник... Обличчя маєш мов у ляльки Однак душа розбита Фарфор не витримав туги. Чому ти дівчино із місяця сміючись сумуєш ? Невже ніхто не простягне тобі руки ? Чи просто поховала ти довіру Ігноруючи усі людські світи...
2020-06-20 15:11:44
9
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4351
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2242