Дівчина із місяця
Aleksandr Bilogura
Ти дівчина із місяця Панянка ночі ! Чому ти маєш бліде лице ? Чому сумують твої очі ? На вигляд ти весела Безтурботна , мов із косичками дівча І усміх вуст твоїх широкий однак немає в них життя. Про гіркоту сліз твої знає лиш срібний Молодик Але йому не довіряєш В пітьмі нічній Колись він зник... Обличчя маєш мов у ляльки Однак душа розбита Фарфор не витримав туги. Чому ти дівчино із місяця сміючись сумуєш ? Невже ніхто не простягне тобі руки ? Чи просто поховала ти довіру Ігноруючи усі людські світи...
2020-06-20 15:11:44
9
0
Інші вірші поета
Без цукру, але з медом "Я тут..." Щось Останнє послання
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2117
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4723