Дівчина із місяця

Aleksandr Bilogura

Ти дівчина із місяця Панянка ночі ! Чому ти маєш бліде лице ? Чому сумують твої очі ? На вигляд ти весела Безтурботна , мов із косичками дівча І усміх вуст твоїх широкий однак немає в них життя. Про гіркоту сліз твої знає лиш срібний Молодик Але йому не довіряєш В пітьмі нічній Колись він зник... Обличчя маєш мов у ляльки Однак душа розбита Фарфор не витримав туги. Чому ти дівчино із місяця сміючись сумуєш ? Невже ніхто не простягне тобі руки ? Чи просто поховала ти довіру Ігноруючи усі людські світи...

2020-06-20 15:11:44

Інші вірші поета

Щось Два спомини лишилось Хех Прірва

Інші поети

Miyako-san

@Sakura_san_

Emily

@Amaliya_

Оленка Ридчук

@Helena_Violin

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2669

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2725