"Оте"

Aleksandr Bilogura

Тут рим не буде - собака з'їв. І ритм зламав - сусідський кінь. Ну добре , можливо трохи й буде... Бо так же, мабуть, нудно¿ Рядки оці мистецтвом є ? О ні , це лиш моє "оте" Про те і се... Це мій катарсис ,сповідь , каяття... Для когось буде маячня. Нехай. І що ж турбує мою душу ? Ох , усі ті натяки , що просто душать... Якщо щось маєш на умі Прошу скажи Не муууч себе , мене ! Щоб там не було - мине. Так, я глухий , німий , сліпий ... Можливо бачу те , чого нема... Однак Коли мені людина небайдужа Я намагаюсь бути ближче Я намагаюсь бути дружнім... Такий я є , така моя біда 🙃

2020-08-21 20:46:46

Інші вірші поета

Сніговини Орієнтир Вільна мелодія 3 година ночі

Інші поети

Irynka Ukrainka

@irynkaukrainka

MaggieB

@MaggieB

Poor_Sara

@Poor_Sara

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1182

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

1746