Прогулянка
Медове сяйво ліхтарів Бруківка. Шепіт прохолоди Скриплять вже лави У парку сивім Що чув тремтіння тисячі сердець Самотня насолода В обійми вечора ти линеш Втекти від всіх турбот Ох, мінлива ця погода Холоне випічка із вишнею у сумці... Марю зігріть твої долоні Але ти знаєш, які у мене руки Великі і холодні І ти їх любиш ... Не можу думать я без перестанку Про подих твій ...про кутики усміхнених очей , про ту сорочку білу на твоєму стані ... Немовби той ченець Пізнати хочу розкіш твого храму
2021-08-19 18:39:08
6
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1614
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356