Бездарний куплет
Пара. В чашці какао Ліниво гортаю конспект Навушники - грає якийсь попсовий сонет Хочу ... Байдужо зануритись в картатий плед Або Натягнути дурнуватий , домашній светр... На вулиці сніг Мокрий, тане. Серце ж - наївно казки бажає... Минаю квартал за кварталом У бабусі купую холодний букет І все шукаю слова Завершить цей бездарний куплет Кава. Печиво. Зефірки... Ох , справжні ліки взимку Нарешті вдома. Все. З ніг звалила мене втома ....
2021-12-04 00:49:24
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Aleksandr Bilogura
Відповісти
2021-12-04 14:53:42
1
Олена Терещенко
Піду за зефірками :)
Відповісти
2021-12-04 15:16:11
1
Aleksandr Bilogura
Відповісти
2021-12-04 18:09:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3962
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2658