نبضة وجع
على اعتاب الانين بنبض ذلك القلب المتعب بنبضات تشبه طعنة سكين على سبيل الحزن والوجع .. فقد جف ما في العيون من دمع على سبيل النظرات .. فقد تاهت عيوني في رؤية المستحيل وصوبت نظري نحو مسكن تحت التراب فيه رقاد طويل .. اخر الامنيات .. ان يغفر لي خالقي مافعلت من زلات وياخذني سريعا الى عالم الاموات شعور مقيت ان تكون في عالم لست سوى اصغر جزء فيه رغم ذلك ..لاتجد لك مكانا في هذا العالم .. تشعر ان كل الاركان تنبذك كل شيء لاينفك ان يهمس لك : ارحل انت غير مرغوب بوجودك على سبيل الخوف ف ها انا ذا اقف على اعتاب الهاوية اترقب النهاية مع تخيل ابشع السيناريوهات
2018-06-21 23:11:04
1
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
نجمة
@Mr Black حصلت على توبيخ ولم احصل على حفل ميلاد أخبرت حلزونة عن تلك المشكلة و وانتهى الامر بالارق
Відповісти
2018-06-22 08:43:03
Подобається
Mr Black
@نجمة تعالي وتباد
Відповісти
2018-06-22 08:44:00
Подобається
نجمة
Відповісти
2018-06-22 08:44:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5406
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1589