"Біль"
Яна Войвич
Біль... він розриває мою душу, Бо від мене ти їхати вже мусиш, Ох, як справлюсь із ним я, Якби повернути час, якби могла... А за вікном осіннє листя облітає, І за тобою мені тугу наганяє, Легкий вітер шепоче "не плач, усе пройде", Та лише здається, це ніколи не мине. Осінь, осінь, а за нею вже зима, Я чекаю, тебе досі ще нема, Вона, зима, а з нею сніг, Твій стерти слід він так й не зміг. А ця весна... Що принесе мені вона? Знов страждання і промерзлі квіти, Що теплом й коханням не зігріті. 03.10.20
2020-10-12 07:37:29
10
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Яна Войвич
@Анатолій Івасик То ти ще тут?
Відповісти
2020-10-12 12:45:30
Подобається
Анатолій Івасик
Ага, то все зла Корона)))
Відповісти
2020-10-12 12:51:27
Подобається
Яна Войвич
І знову все по-новому починається(
Відповісти
2020-10-12 13:05:31
Подобається
Інші вірші поета
" Хатина у горах " НАД МІСТОМ БІЛА МГЛА ... Чужа дружина СІРИЙ ДИМ ПОЛІГ НАД МІСТОМ
Інші поети
Dr. B
@Dr_B
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3261
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2356