"Заживо горіти"
В її очах бриніли сльози, Здається, завмирала душа, Неначе в серці бурі і грози, Бо сьогодні лишилась одна. Він сказав, що більше немає, Їй місця у серці його, А те, що дівчина страждає, Не хвилює тепер самого. А вона цьому хлопцю віддала, Свої найкращі дні і ночі, Як же зустрічей чекала, І заглядала в рідні очі. Гарячі цілунки дарувала, Та приємний жар свого тепла, І ніжно так його кохала, Так сильно, тільки, як могла. Чому від природи нам дано, Відчувати біль, заживо горіти, Це все страждання, це воно, Що не дає продовжувати жити. Кажуть, час лікує рани, Брехня, не вірте нікому, Щоб вилізти з цієї ями, Це треба пережити самому. Яна Войвич 26.06.20
2020-06-26 13:03:47
11
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Яна Войвич
@Анатолій Івасик Дякую) Я планувала продовжити книгу, а вилилось в інше
Відповісти
2020-06-26 14:10:56
Подобається
Radianta
Гірка правда, яку у вірші можна ось так красиво і зворушливо вилити 🖤😣
Відповісти
2020-07-13 21:59:55
1
Яна Войвич
@Radianta Таке життя, в один час дарує щастя, а вже в інший кидає прямо в пекло.
Відповісти
2020-07-13 22:16:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3287
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2308