Карі очі

Your D

Ці карі очі Мене манили серед ночі, Все кликали: прийди, прийди, А я й не знав як туди йти, А я й не тямив де знахожусь, Що це за очі, Чи дівочі? Вони приходили щоночі У сон мій, Відбиваючи пітьму. Ці карі очі Щоранку до душі все йшли І в мрію обертались, Я бігав і дивився навкруги - Сто літ, А може й двісті, Не уявляв де їх шукати І серед кого, Не одружився і не їв, Дорослим став, але Щоночі як дитя мале ревів. Хотів позбавитися долі, Не спав днів п'ять, А потім три, Але ці очі лунали у моїй дурній душі. Як скарб плекав ті сновидіння, Я їх шукав у кожній вірі, Я скрізь обшарпав та упав І більше не приходили щоночі Ось ті карі очі. Я зрікся серця, Відкинув все в багаття, Поставив крапку у житті. Вже коли смерть прийшла за мною, За сивиной не молодою, Не міг ось так умерти я І смерть в останній день Дарунок - щастя принесла! Знайшов я карі очі, Які все снились серед ночи Була одна лиш в мене мить, Не встиг побачити обличчя, Лишень ці карі очі, Любов які несли, Вони зустрілися так пізно, Хоча завжди зі мною йшли, Не зміг пробачити собі, Що не впізнав їх не у сні...

2019-01-09 12:33:40

2

0

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2185

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1423