Спитайте у себе
Чи сумували ви колись за тим, Як холод пише вірші на віконці, І як зимовий запах мандарин Проміння розсипає замість сонця? Чи сумували ви за темно-сірим небом, Що гримало, гойдаючи розпатлану вербу? Вона ховала дівчину із милим, А ті любились пристрасно, віддаючи її йому. Чи згадка є про віру у тепер незбуте, Коли упевненість з'являлась в знаках долі Й достатньо: "Давай, здаватися не будем, Ми вистоїмо, виграємо потім..."? Чи скучив ти по іншому собі, Тому, з очима кольору надії, Із серцем чистим, вітром в голові, І з кров'ю, щепленою мріями? Хоч раз спитайте у себе самого, Коли востаннє сповідались, щирими були. Священників не треба, не заради когось - Нас чує Бог тоді, коли перед собою чесні ми.
2023-08-25 13:09:50
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Генрі крадієць сенсу
Чудовий вірш... Затишок та тепло ♡°•
Відповісти
2023-08-27 09:17:11
2
Морок Неферат
яке світло йде від нього
Відповісти
2024-09-27 22:02:47
2
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9504
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1508