FRANKNESS

CVLD BLVVDED

I'M FED UP WITH THIS CORONAVIRUS, I'M TIRED OF CIRCLES IN THE FLOOR OF MY ROOM, I'M A CAGED ANIMAL WITH NO GOALS AND IT'S TRUE, MY WHOLE BODY'S ROTTEN, I CAN'T STAND UP OR EVEN MOVE, I'M DISABLED AND PARALYZED HERE ON THE FLOOR, Everything is quiet, ONLY THE BEATIN' OF MY HEART'S HEARD, I have lost my fucked self, I have nothing to fear ANYMORE WHAT DID I GET? FEELS LIKE I'M DEAD NOTHIN' AT THE END, I WON'T PRETEND, LIKE I'M HAPPY WITH THE RESULT, I AIN'T FIND IT AS AN INSULT I'VE COME TO TERMS WITH THIS BROKEN LIFE, THERE'S NO POINT IN COMPLAINING, THIS IS WHAT I DESERVE, THERE'S NO LIE, GUESS THERE'S NO POINT IN STAYING ALIVE ANYMORE Revelation keeps me alive, so I keep this diary. It's like I open my soul and feel at least something...

2021-01-21 07:16:06

Інші вірші поета

BLVVD INFECTIVN NV BLVVD, NV MVVD Not sincere love PRVTECT IT AT ALL CVSTS

Інші поети

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Danny

@danny_o91s

John Sarah

@Watiri

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2694

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11484