SVICIDAL IV
I KEEP THINKING ABOUT THE MEANING OF LIFE, BUT HOW MANY TIMES I DON’T THINK, IT ALWAYS TURNS OUT THAT IT DOESN'T EXIST, I GIVE YOU A BLADE, I FELL INTO DESPAIR, I CANNOT REACH DEATH, I CAN'T KILL MYSELF, THIS IS A CIRCLE OF PAIN, THERE IS NO WAY OUT LIKE IN A CAGE, IT'S THE AGONY AND TORTURE THAT I FEEL OVER AND OVER AGAIN, WHY CAN'T I JUST TURN THIS PAGE? TAKE THAT BLADE AND PIERCE MY VEINS, I SEE NO REASON TO GO NOWHERE, MY EXISTENCE IS IN VAIN, I'M TIRED OF BEING TORTURED TILL I FAINT, MY BLOOD RUNS ON MY SKIN LIKE RAIN PLEASE MAKE SURE I DIE COMPLETELY, THERE IS NO ONE ELSE WHO CAN SAVE ME, LIFE HAS MADE ME CRAZY, I'M REGRET THAT I WENT THROUGH THIS, I'VE BEEN LOOKING FOR PEACE FOR SO LONG, THE ONLY THING I HAVE BEEN CHASIN', I've no hatred or aggression, I'M JUST TIRED OF LIVING IN MATTER, THIS IS MY FUCKING MOOD NOW, NOT PROPAGANDA, I BREATHE LIKE A BEAST WITH NO PACE, OR MORE LIKE DARTH VADER, I AM MY OWN BIGGEST HATER, I've already lost my patience, I WANNA DIE NOW AND NOT LATER, All my thoughts that I've gathered, Made me understand one truth, I've got nothin' left and nothin' left to lose, YOUR HAND AND BLADE ARE THE KEY TO MY PEACE, NOT SOME KIND OF LOOP
2021-01-03 08:02:32
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12723
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3078