SVICIDAL IV
I KEEP THINKING ABOUT THE MEANING OF LIFE, BUT HOW MANY TIMES I DON’T THINK, IT ALWAYS TURNS OUT THAT IT DOESN'T EXIST, I GIVE YOU A BLADE, I FELL INTO DESPAIR, I CANNOT REACH DEATH, I CAN'T KILL MYSELF, THIS IS A CIRCLE OF PAIN, THERE IS NO WAY OUT LIKE IN A CAGE, IT'S THE AGONY AND TORTURE THAT I FEEL OVER AND OVER AGAIN, WHY CAN'T I JUST TURN THIS PAGE? TAKE THAT BLADE AND PIERCE MY VEINS, I SEE NO REASON TO GO NOWHERE, MY EXISTENCE IS IN VAIN, I'M TIRED OF BEING TORTURED TILL I FAINT, MY BLOOD RUNS ON MY SKIN LIKE RAIN PLEASE MAKE SURE I DIE COMPLETELY, THERE IS NO ONE ELSE WHO CAN SAVE ME, LIFE HAS MADE ME CRAZY, I'M REGRET THAT I WENT THROUGH THIS, I'VE BEEN LOOKING FOR PEACE FOR SO LONG, THE ONLY THING I HAVE BEEN CHASIN', I've no hatred or aggression, I'M JUST TIRED OF LIVING IN MATTER, THIS IS MY FUCKING MOOD NOW, NOT PROPAGANDA, I BREATHE LIKE A BEAST WITH NO PACE, OR MORE LIKE DARTH VADER, I AM MY OWN BIGGEST HATER, I've already lost my patience, I WANNA DIE NOW AND NOT LATER, All my thoughts that I've gathered, Made me understand one truth, I've got nothin' left and nothin' left to lose, YOUR HAND AND BLADE ARE THE KEY TO MY PEACE, NOT SOME KIND OF LOOP
2021-01-03 08:02:32
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5187
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1926