SVICIDAL IV
I KEEP THINKING ABOUT THE MEANING OF LIFE, BUT HOW MANY TIMES I DON’T THINK, IT ALWAYS TURNS OUT THAT IT DOESN'T EXIST, I GIVE YOU A BLADE, I FELL INTO DESPAIR, I CANNOT REACH DEATH, I CAN'T KILL MYSELF, THIS IS A CIRCLE OF PAIN, THERE IS NO WAY OUT LIKE IN A CAGE, IT'S THE AGONY AND TORTURE THAT I FEEL OVER AND OVER AGAIN, WHY CAN'T I JUST TURN THIS PAGE? TAKE THAT BLADE AND PIERCE MY VEINS, I SEE NO REASON TO GO NOWHERE, MY EXISTENCE IS IN VAIN, I'M TIRED OF BEING TORTURED TILL I FAINT, MY BLOOD RUNS ON MY SKIN LIKE RAIN PLEASE MAKE SURE I DIE COMPLETELY, THERE IS NO ONE ELSE WHO CAN SAVE ME, LIFE HAS MADE ME CRAZY, I'M REGRET THAT I WENT THROUGH THIS, I'VE BEEN LOOKING FOR PEACE FOR SO LONG, THE ONLY THING I HAVE BEEN CHASIN', I've no hatred or aggression, I'M JUST TIRED OF LIVING IN MATTER, THIS IS MY FUCKING MOOD NOW, NOT PROPAGANDA, I BREATHE LIKE A BEAST WITH NO PACE, OR MORE LIKE DARTH VADER, I AM MY OWN BIGGEST HATER, I've already lost my patience, I WANNA DIE NOW AND NOT LATER, All my thoughts that I've gathered, Made me understand one truth, I've got nothin' left and nothin' left to lose, YOUR HAND AND BLADE ARE THE KEY TO MY PEACE, NOT SOME KIND OF LOOP
2021-01-03 08:02:32
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2617
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2536