SCARFACE

CVLD BLVVDED

I left the house With a mask in my pocket and I'm gonna put it on, Scars on my face I'm gonna roll the neck of the one who made my face the way it is now, I'm sleepy 'cause I had nightmares tonight but I don't give a fuck, Plenty of motivation, it's enough, I've been sitting alone for months, Strange, I stopped coughing up blood, I used to feel like I was coughing up my organs, Then my mind was in a fog and it made me laugh, uh There have been periods of darkness in my life, I was nowhere or more precisely in the void, I had no goal with which to fight, My usual combat tactic was to use malice, I spent this night awake, I'm productive at work and don't need a smoke break, I wanted to drink Blackjack and did it, It worked like coffee, Keep telling me death is coming, But you didn’t consider the fact that I signed a contract with it, did you know that? I am not so easy to kill I'm a toughie, The mask on my face is my cover

2020-11-06 08:06:32

Інші вірші поета

CVRNERED I'm sorry... I WANT TV STRANGLE YXU HEART FAILURE

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Анна Грищенко

@ANNA19_

Любомир Крупка

@LuboMir94

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15768

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11351