SLAUGHTERHXUSE

CVLD BLVVDED

NOWHERE TO GO, THERE'S NO WAY OUT, DEATH IS INEVITABLE AN' YOU KNOW THE REASON, I DISMEMBER YOU FASTER WHEN YOU ANNOY AND SCREAM OUT LOUD, STOP MAKING ANY SOUND, YOU'RE AT THE SLAUGHTERHOUSE... I turn on the ripsaw, Soon your blood will creep over yo' head, I thought there was something in your soul, but then I saw that you are raw, I wanna be angry and cruel, But I realize that the soul ain't indestructible, Add more scars to my skin and blood, 'cuz this is my main fuel, The top is my habitat and I'm inaccessible, Make a mistake that will cost you yo' life, come on, THROW ME A DUEL, I think I'm out of hard drinkin', I'M STILL TRYNA DROWN MYSELF IN LOVE... HAH, FEELINGS ARE NOT SLAVES, THEY ARE SELF-CONTROLLED... MY ACTIONS AND THOUGHTS AND INTENTIONS SCARE OTHERS... I do what I want anyway, Ahh, I SHOW WHO'S THE FATHER... I spend time alone for many days, I CLIMB THE LADDER... Ain't even think to get in my way, Uh, You'll be killed like fucking cattle... HAH, NOWHERE TO GO, THERE'S NO WAY OUT, DEATH IS INEVITABLE AN' YOU KNOW THE REASON, I DISMEMBER YOU FASTER WHEN YOU ANNOY AND SCREAM OUT LOUD, STOP MAKING ANY SOUND, YOU'RE AT THE SLAUGHTERHOUSE... When I'm drivin' I am god, And believin' pedestrians will pray for my sobriety, But they do not know my main intentions, Uh, My plan is to make an accident and get adrenaline, I don't need pathetic attention, I need new sensations, My plan is to make an accident and get adrenaline, I don't need pathetic attention, I need new sensations, IF I MAKE AN ACCIDENT, THEY'LL DEFINITELY SEND ME TO A PSYCHIATRIC HOSPITAL...

2020-06-15 04:02:24

3

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1999

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11794