Зеро сидів на даху припершись до  парканчика який не давав впасти із будинку. Вже  сонце, яке горіло янтарьними барвами помалу заходило за горизонт,  фарбуючи небо рожево-оранджевими фарбами, кидаючи тінь із великого міста на меленький острівок Зеро, на якому помістилася лише та будівля і слива, яка цвіла яскраво жовтим цвітом на весні, а в літку давала насичено-жовті та солодкі сливи і невелика лавочка яка була під сливою зроблена із оранжевого дерева і покрита коричневими узорами на спинці і поручнях.
    І цю прикрасну тишу перебило вурчання черива яке просило хоть якоїсь їжі.
"копец як забурчало, ця битва геть мене стомила. Де ж їсти знвйти? А може є щось в гнізді?"
Зеро підійшов до гнізда птаха воно було метр заввишки і в діаметрі 6 метрів. Він заліз на гніздо і перед ним відкрилася свалка всякого непотріба і брухту.
-кех. Як говориться любиш санкатись люби і санки тянути. Нехай я тут знайду хоть щось істівне-сказав Зеро перехристивши пальці, стрибнув в гніздо і взявся до роботи.
   Перше що він побачив це великий казан із кришкою.
"так вже в чому їду зварити є. Лише щоб я не загубив його тут, а якщо кину то може погнутися. А може в цьому гнізді зробити вхід щоб не перелізати кожного разу? На вигляд воно міцне і руками його не пошкодити, думаю я щось знайду тут."
Зеро залишив казан на видному місті і пішов шукати щось що може порізати ці тверді гіляки з яких створене гніздо. Він блукав по гнізду поки не побачив уламок товстого металевого листа.
"о підійде"
Витягнувши той уламок листа він направився до свого казану і йдучи туди він замітив велику озолочену скриню яка оздоблена дрогоцінним камінням.
"оп стоп, що тут внас?"
І його очі засвітилися жадністю. Підбіхши до скрині він побачив замок, намахнувшись тим уламком на скриню він вдарив поній, що є сили і невстиг цей лист металу доторкнутись до скрині як його відкинуло із рук хлопця по за межі острова, а навколо скрині засяяли ерогліфи.
-Глорія що це таке.
-[Відповіть,  це навик «щит»]
- а як його зняти!?
-[потрібно щоб його господар зняв щит, або здобути навик взлома чи розрубати цей щит зброєю яка на 100 УС перевищує цей щит.]
- значіть в кожної зброї є свій УС?
-[так]
-а який УС в моєї зброї?
-[ у вашої зброї 45 уровень сили. А в щита 36 УС.]
- Так що мені потрібно підняти УС свого лука на 91 рівень. А як підняти УС зброї?
-[Чим частіше ви нею користуєтесь тим скоріше піднімається її УС, або ж потрібно влити в неї такийже або сильніший метал]
-ясненько. Думаю тут знайдеться щось.
Поки Зеро блукав у пошуках металу, щоб відкрити скриню сонце помаленьку сідало за горизонт а із сходу піднімався блідий. місяць тягнучи за собою темне небо вкрите зорями. І вже були чутне жудіння хрущів і поодинокі цвіркання коників, а ще  хрюканя, дрюканя, туканя, незрозумілих тварин та істот які наповнювали цей таємничий світ. Світлячки, які мешкали біля сливи, то розлітались, то злітались в купу передаючи якусь важливу чи ні інформацію створюючи міні ліхтарик. Втой час коли Зеро пройшовши вже двадцять раз те гніздо і знайшов лише десь 4-5 кг металу який підходить до злиття. Місяць був великий і намагався світити як най яскравіше, щоб допомогти хлопчині в пошуках металу. Зеро забув вже про те що він голодний і неїв вже цілий день, тому що його мозок огорнули думки про золото і багатство яке чекає його за тою скринею, а сердце наповнилося сліпою жагою до багтства і жадібністю. Тому що вони не могли собі дозволити багато, бо в них були великі рахунки за проживання і ще треба було щось їсти, а про зайві іграшки чи солодощі і не було мови, тому Зеро так легко охопило відчутя жадібності. Всі його думки були про те куди він витратить свої скарби, купить машину, ігри, крутий одяг, дім чи вложить свої гроші в якийсь бізнес щоб вони приносили в два рази більше чим він тепер має. Переконавшись що більше немає потрібного металу, підійшов до скрині і сказав:
-Глорія що далі робити?
-[прикладіть метал до зброї]
Зеро взяв шматок металу і приклав до лука. І цей шматок почав плавитися і зброя почала втягувати його в себе наче губка воду. Хлопець здивувався, але продовжив це робити поки незакінчився метал.
- а ну спробуємо, які відчуття- сказав Зеро і взявши його в руки він помітив що зброя стала важкішою на 5-6 кг.
-ого важкий. Глорія скажи мені висновок.
-[результати вдосконалення зброї:
1. Прочність повисилась на 20%
2. Сила повисилась на 5%
3. УС повисився із 45 до 142
4. Вага повисилась на 5,3 кілограма]
"Супер"- подумав Зеро, відійшов на три кроки назад, натягнув тятиву, прицілився в замок і відпустив. Стріла полетіла і влучила прямісенько в свердловину замка, появились ерогліфи, стріла почала крутитися а ерогліфи чорніли починаючи від стріли і закінчились на другій стороні скрині, потім вони розсипались на кусочки і перетворилися на попіл який розвіяло вітром.
-нарешті!!! так!!! я багатий!!!- із радістю, посмішкою і неповторимою радістю крикнув Зеро, підійшовши до скрині став на вколішки відкривши її він побачив там чорне яйце вкрите фіолетовими закрученими узорами нагадюючи іній на вікні розмірами в 25 радіусів і стрілу. Після цього в нього потемніло в очах, запаморичилася голова і від голоду він закрив очі і відключився, а Глорія почала світитися, що означало її навик лікування.
   Помічники були створені невідомим і випускаються до тепер. Це штучний інтелект створений для того щоб допомагати людям які прийшли із Землі, щоб позбавити цей світ від Мортена. Але ходять слухи що помічники здатні на більше чим просто надавати інформацію своїм власникам.

_______________________________________________
УС- уровень сили.